НАНОСИСТЕМИ СРІБЛА І ЗОЛОТА В СКЛАДІ ДЕКСТРАН-ПОЛІАКРИЛАМІДНИХ МАТРИЦЬ: ВПЛИВ НА РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦІЮ (огляд літератури)

Abstract

Наночастинки металів, особливо, срібла і золота, відіграють важливу роль у нанотехнологіях, особливо в наномедицині. Здійснений аналіз даних літератури про складні розгалужені полімерні системи (зіркоподібні полімери і сферичні полімерні щітки), наносистеми срібла, синтезовані за наявності полімерних матриць різної структури, вплив наносистем на основі розгалужених полімерів на лінії клітин, а також про вплив наносистем срібла і золота в складі декстрин-поліакриламідних матриць на репродуктивну функцію – дає підстави зробити наступні висновки. Теоретичні розрахунки та експериментальні дослідження внутрішньомолекулярної структури розгалужених полімерів - декстран-поліакриламідних матриць представляють їх як перспективні технологічні матеріали - наноструктуровані полімерні системи. Хоча, в умовах одноразового внутрішньовенного введення наносистеми срібла (НСС), синтезованої за наявності обох цих полімерних матриць декстран–поліакриламідних (Д-ПАА) і декстран–поліакриламідних Д-ПАА (ПЕ) не впливали на жіночу репродуктивну функцію, проте НСС/Д-ПАА і НСС/Д-ПАА (ПE) чинили певний пригнічуюючий ефект на ооцити та клітини пахових лімфатичних вузлів. В умовах п’яти-кратного внутрішньовенного введення наносистем золота (НСЗ) у складі полімерної матриці НСЗ/Д-ПАА (ПE), відбувається порушення чоловічої репродуктивної функції і зменшення таких величин: кількості сперматозоїдів, сперматоцитів (первинних) і сперматид; зростання аномальних форм сперміїв; зменшення частки живих, та зростання часток апоптотичних і некротичних клітин у сім’янику, що свідчить про посилення клітинної загибелі. Розгалужені полімерні системи завдяки структурним особливостям і керованості внутрішньомолекулярної структури є перспективними функціональними матеріалами нового покоління – наносистем-наноносіїв лікарських препаратів, однак можуть пошкоджувати гермінативні клітини і клітини лімфатичних вузлів.