МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АКТУАЛІЗАЦІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВИХ УСТАНОВ ЩОДО НАДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМК

Abstract

Обґрунтовано необхідність актуалізації критеріальної бази оцінювання уста-нов, які виконують наукові дослідження і розробки, з метою надання їм держав-ної підтримки. Наголошено на важливості застосування у сучасних умовах зов-нішніх критеріїв з урахуванням їх відповідності стратегічним цілям держави. Їхньою складовою має бути орієнтація тематики наукової діяльності організа-ції на сферу безпеки і оборони: реалізацію завдань Стратегії національної безпе-ки України, підвищення національної стійкості, розвиток ОПК та ін. Критеріальною основою задоволення суспільних потреб може бути концепція сталого розвитку, яка забезпечить формалізацію зовнішніх критеріїв щодо пріоритетів науково-технологічного розвитку та визначення конкретних напрямів, програм, тематики досліджень, розробок і проєктів. Для застосування внутрішніх крите-ріїв у визначенні пріоритетів у прикладних і експериментальних дослід женнях експертні оцінки мають спиратись на об’єктивні дані щодо стану предмета до-сліджень. Охарактеризовано проблему, що виникає як наслідок незавершеності інноваційного процесу «наука — технологія — виробництво»; підкреслено, що по-дібний підхід не гарантує створення виробу, технології, інтелектуального або іншого інноваційного продукту та його впровадження. Обґрунтовано необхід-ність періодичного оновлення методичного забезпечення Державного реєстру нау кових установ, яким надається підтримка держави, що є одним із інструмен-тів державної політики у науково-технологічній сфері. Охарактеризовано сут-ність і значення комбінації кількісного (бального) і експертного способів оціню-вання наукових установ. Зазначено, що потужним чинником трансформацій процесів оцінювання мають стати різноманітні форми та засоби інформацій-них технологій, зокрема аналітичні методи та математичне моделювання. Для підтримки експертного перегляду показників і критеріїв оцінювання запропоно-вано інтегративну методологію, що ґрунтується на використанні декількох ві-домих методів — голосування, аналізу ієрархій, аналітичних мереж, а також он-тологічних моделей даних та графів для візуалізації процесів оцінювання альтер-натив. Показано на прикладі, що складність оцінювання як багатокритеріальної задачі можна успішно подолати шляхом викорис тання відносно простої та вод-ночас науково обґрунтованої методики і відповідного програмного інструмента-рію. Підкреслено, що застосування комбінованого способу процесів оцінювання (якісного і кількісного) та відповідних інформаційних тех нологій сприятиме підвищенню об’єктивності у прийнятті рішень.