Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/835
Назва: Експериментально-морфологічне обґрунтування профілактики ранових ускладнень при фіксації сітчастого імплантата клеєм до тканин черевної стінки
Інші назви: Experimental and morphological justification of the prevention of wound complications during fixation of the mesh to the abdominal wall tissues with composite
Автори: Фелештинський, Я.П.
Деркач, К.Д.
Дядик, О.О.
Онишко, М.В.
Шатрова, К.М.
Ключові слова: грижа живота
герніопластика
сітчастий імплантат
клей
сітчастий поліуретан
серома
інфікування рани
abdominal hernia
hernioplasty
mesh
cross-linked polyurethane composite
seroma
wound infection
Дата публікації: сер-2023
Видавництво: Патологія / Pathologia
Бібліографічний опис: Feleshtynskyi, Y.P. ; Derkach, K.D. ; Diadyk, O.O. ; Onyshko, M.V. ; Shatrova, K.M. / Experimental and morphological justification of the prevention of wound complications during fixation of the mesh to the abdominal wall tissues with composite – Pathology, Volume 20 Issue 2 Page 189-194
Серія/номер: 2023. 20(2);
Короткий огляд (реферат): Мета роботи – обґрунтувати профілактику ранових ускладнень при фіксації сітки клеєм із сітчастого поліуретану (СП) до тканин черевної стінки в експериментальних тварин.Матеріали та методи. Експериментальне дослідження здійснили на 60 самцях лабораторних щурів, яких поділили на 3 групи. У І групі (n = 21) сітчастий імплантат і краї рани фіксували клеєм із СП з антисептиком; у ІІ (n = 24) – лігату-рами; у ІІІ (n = 15) – розріз м’язів і рану зашивали лігатурами. За тваринами спостерігали 30 діб, оцінювали загоєння рани, наявність ускладнень. Морфологічне дослідження виконали на 7 і 30 добу. Оцінювали ознаки проростання сітки сполучною тканиною та наявність запалення тканин навколо сітки.Результати. У І групі частота виникнення ускладнень і терміни загоєння рани були меншими порівняно з ІІ та ІІІ групами. Серома виявлена в 1 (5,3 %) тварини з І групи, у 7 (33,3 %) із ІІ групи, у 3 (23,1 %) щурів із ІІІ групи; інфікування рани зафіксували в 1 (5,3 %) тварини з І групи, у 4 (19,1 %) із ІІ групи, у 2 (15,4 %) щурів із ІІІ групи. Термін загоєння рани у І групі становив 7 (6; 8) днів, у ІІ – 13 (12, 14), у ІІІ – 11 (10, 12) днів (p < 0,05). Результати спостереження підтверджені морфологічно. Так, у І групі виявлено швидший процес проростання сітки колагеновими волокнами та загоєння рани, що визначили за переважанням волокнистого компонента над клітинним у динаміці (р ˂ 0,05) та формуванням спо-лучнотканинної капсули навколо СП із проростанням колагенових волокон вглиб капсули.Висновки. Використання клею на основі сітчастого поліуретану з антисептиком для фіксації сітчастого імплантата до тканин черевної стінки у лабораторних тварин підтверджує його вищу ефективність порівняно з традиційною фікса-цією лігатурами. Це спричинено збільшенням відносної площі волокнистого компонента та зменшенням клітинного компонента сполучної тканини в динаміці, меншою вираженістю гемодинамічних порушень на ділянках фіксації сітки та проростанням колагенових волокон вглиб капсули, а також зменшенням частоти виникнення сероми та тривалості загоєння рани. Наведені факти обґрунтовують використання клею на основі сітчастого поліуретану з антисептиком у клінічній практиці для профілактики ранових ускладнень під час алогерніопластики.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/835
ISSN: 2306-8027
Розташовується у зібраннях:Кафедра фундаментальних та медико-профілактичних дисциплін

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
281995-Article Text-663593-1-10-20230915.pdf2.75 MBAdobe PDFВідкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.