ВПЛИВ ВВЕДЕННЯ КВЕРЦЕТИНУ НА ЧОЛОВІЧУ РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦІЮ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ХРОНІЧНОЇ ХВОРОБИ НИРОК

Abstract

Мета роботи – оцінити ефект п’ятикратного введення кварцетину на репродуктивну функцію самців-мишей за умов експериментальної хронічної хвороби нирок (ЕХХН). Матеріали та методи. Дослідження виконано двома серіями експериментів на самцях і самицях мишей з ЕХХН, модель якої створена шляхом імунізації тварин гомогенатом нирки. Кверцетин (КВР, Quercetin, Sigma, USA, 50 мг/кг) вводили внутрішньоочеревинно один раз на день, п’ять разів, починаючи відразу після четвертої імунізації (останньої, через 3 тижні від початку досліду). Перша серія експериментів присвячена вивченню впливу КВР на кількість сперматозоїдів (млн./мл) і кількість їх аномальних форм. Фертильні якості самців після застосування КВР оцінено в другій серії експериментів, після підсадки їх до інтактних самиць. Досліджено: преі постімплантаційну ембріональну смертність та кількість живих плодів, що припадають на одну самицю. Результати. Введення КВР тваринам без ЕХХН не викликає змін кількості сперматозоїдів, показників пре- і постімплантаційної ембріональної смертності і кількості живих новонароджених порівняно з такими величинами в контролі. Введення КВР за умов експериментальної хронічної хвороби нирок призводить до зменшення (в 1,60 раза) кількості аномальних сперматозоїдів і величини постімплантаційної смертності ембріонів (в 1,37 раза), а також до збільшення (в 1,47 раза) кількості новонароджених. Висновки. Введення кверцетину за умов експериментальної хронічної хвороби нирок призводить до зменшення кількості аномальних сперматозоїдів і величини постімплантаційної смертності ембріонів, а також до збільшення кількості живих плодів, що припадають на одну самицю. Кверцетин може бути рекомендованим для клінічної апробації стосовно корекції порушення сперматогенезу за умов хронічної хвороби нирок і для уточнення нових стратегій її лікування.