Модуляція клітинного складу регенераційної невроми дексаметазоном і гранулоцитарним колонієстимулювальним фактором

Abstract

Мета роботи – оцінити в регенераційній невромі сідничого нерва щура зміни кінетики вмісту мезенхімальних (віментин-позитивні) та репаративних шваннівських (GFAP-позитивні) клітин, враховуючи активність регуляції локального гомеостазу (експресія CD73) за умов дії дексаметазону та гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (GCSF). Матеріали та методи. У регенераційній невромі в 168 щурів самців лінії Вістар імуногістохімічно виявляли віментин-, GFAP- та CD73-позитивні клітини. Здійснили кількісне оцінювання, використали методи статистичного опрацювання даних. Результати. Регенераційна неврома сідничного нерва характеризується стереотипною кінетикою клітинного складу. Дексаметазон на початковому етапі формування регенераційної невроми (1–7 доба) призводив до зменшення в ній запальної інфільтрації та накопичення мезенхімальних віментин+-клітин, виразно прискорював накопичення нейральних GFAP+-репаративних нейролемоцитів і пригнічував експресію CD73. Дія гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (1–3 доба) у регенераційній невромі призводила до незначного зменшення запальної інфільтрації, збільшення кількості кровоносних судин, що проникають до неї. За цих умов виразно зростала швидкість і кількість накопичення віментин+-клітин та експресія CD73, а також швидкість накопичення GFAP+-клітин. Відхилення експресії віментину, GFAP і CD73 у невромі під дією речовин, що вивчали, поступово зменшувалися і через 8 тижнів досліду істотно не відрізнялися від контрольних. При сумісній дії дексаметазон і гранулоцитарний колонієстимулювальний фактор потенціювали ефекти один одного та зумовлювали тривале збереження високої експресії CD73. За цих умов спостерігали найвиразніше наближення будови новоутвореної ділянки нерва до будови інтактного нервового стовбура. Висновки. Одночасна дія дексаметазону та GCSF на початкових етапах формування регенераційної невроми, на відміну від їхньої ізольованої дії, спричиняє не тільки зміни динаміки накопичення мезенхімальних і нейральних клітин, але й модифікує новоутворену ділянку нерва, наближаючи її будову до інтактної. Це супроводжується феноменом зростання реактивності нейролемоцитів на етапі проростання осьових циліндрів через регенераційну неврому.