Please use this identifier to cite or link to this item: http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/782
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorГрабовий, Олександр-
dc.contributor.authorНевмержицька, Наталія-
dc.contributor.authorЯременко, Лілія-
dc.contributor.authorКостинський, Григорій-
dc.contributor.authorДемидчук, Анастасія-
dc.contributor.authorКондаурова, Ганна-
dc.date.accessioned2024-01-09T10:53:42Z-
dc.date.available2024-01-09T10:53:42Z-
dc.date.issued2023-04-
dc.identifier.citationО. М. Грабовий, Н. М. Невмержицька, Л. М. Яременко, Г. Б. Костинський, А. С. Демидчук, Г. Ю. Кондаурова / Мезенхімальні стовбурові клітини: різноманітність / Патологія. Том 20, № 1(57), січень – квітень 2023 р., с. 76-84uk
dc.identifier.issn2306-8027-
dc.identifier.urihttp://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/782-
dc.description.abstractМезенхімальні стовбурові клітини (МСК) є різноманітними за пластичними, секреторними й імунофенотиповими ознаками, що зумовлено особливостями їхнього генетичного ландшафту. МСК, як і інші клітини організму, є результатом реалізації генетичної інформації, але деякі клітини на різних етапах гістогенезу виходять із нього. Такі резидентні клітини у тканинах і є стовбуровими. Вони перебувають у стані пластичного спокою, а їхній геном не зазнає змін, які спричинили б комітування /диференціювання. Однак ці клітини виявляють певну активність, продукуючи різні біологічно активні фактори. Логічно вважати, що клітини, які виходять із процесу гістогенезу на різних його стадіях, матимуть різні генетичні ландшафти, імунофенотипи, секреторні потенції. За умов фізіологічної або репаративної регенерації відбувається активація МСК, і в другому випадку вона є вибуховою. За природних умов активація МСК при пошкодженнях призводить до диференціювання їх у фібробласти й утворення сполучнотканинного рубця, але такі наслідки репарації часто вступають у конфлікт із ціллю лікування, коли ставиться завдання не утворення рубця, а відновлення паренхіми органа та його функції. Отже, ефекти, що будуть отримані в результаті застосування МСК, залежатимуть від їхнього вихідного стану та способів менеджменту. Мета роботи – проаналізувати відомості фахової літератури щодо мезенхімальних стовбурових клітин в аспекті їхньої здатності до диференціювання та секреції регуляторних факторів, імунофенотипових ознак і генетичного ландшафту, що можуть спричиняти їхню різноманітність. Висновки. Для отримання бажаного результату від використання МСК у медицині необхідно враховувати багато факторів. Однак відомості щодо цього питання ще фрагментарні, часто неоднозначні. Крім того, навіть врахування відомих факторів у різних комбінаціях є складним завданням під час менеджменту МСК. Зважаючи на безумовний пріоритет генетичних і молекулярних досліджень МСК, актуальним залишається й емпіричний метод дослідження пластичних і фізіологічних властивостей МСК. Він може не тільки створювати підґрунтя для розроблення новітніх методів лікування, але й визначати напрями пошуків у генетичних і молекулярних дослідженнях.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherПатологіяuk
dc.relation.ispartofseriesТом 20, № 1(57);-
dc.subjectмезенхімальні стовбурові клітиниuk
dc.subjectгениuk
dc.subjectрегенераціяuk
dc.subjectmesenchymal stem cellsuk
dc.subjectgenesuk
dc.subjectregenerationuk
dc.titleМезенхімальні стовбурові клітини: різноманітністьuk
dc.title.alternativeMesenchymal stem cells: diversityuk
dc.typeArticleuk
Appears in Collections:Кафедра фундаментальних та медико-профілактичних дисциплін

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
272938-Article Text-641747-1-10-20230504.pdf502.7 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.