<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/457">
    <title>DSpace Collection:</title>
    <link>http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/457</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1417" />
        <rdf:li rdf:resource="http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1416" />
        <rdf:li rdf:resource="http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1415" />
        <rdf:li rdf:resource="http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1414" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-05-03T02:06:49Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1417">
    <title>РОЗВИТОК ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЯК ТЕХНОЛОГІЧНА ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ</title>
    <link>http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1417</link>
    <description>Title: РОЗВИТОК ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ЯК ТЕХНОЛОГІЧНА ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ
Authors: Нестеренко, Олександр Васильович; Яцук, Петро
Abstract: Метою дослідження є визначення інформаційно-технологічних та методологічних шляхів вирішення актуальних проблем забезпечування підвищення рівня розвитку геоінформаційних систем в Україні. Проведено огляд публікацій світової наукової спільноти на основі пошуку у міжнародних та вітчизняних наукометричних базах даних, таких як ресурси Scopus, Web of Science та Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, а також здійснено обстеження основних етапів розвитку геоінформаційних систем за часи незалежності. Ці огляди мають на увазі такі дослідницькі питання: а) які часові тренди демонструє статистика досліджень; б) які сфери створення та використання геоінформаційних систем розглядаються у дослідженнях; в) які державні стратегії відображені в публікаціях для подолання технологічних проблем розвитку геоінформаційних систем. Основні результати свідчать, що закордонні дослідники приділяють увагу питанням розвитку геоінформаційних систем в різних тематичних категоріях, зокрема таких як комп’ютерні науки і інформаційні технології. В той же час вітчизняні дослідники приділяють більше уваги загальним питанням впровадження ГІС, галузевим питанням та вивченню зарубіжного досвіду. Це свідчить про існуючий розрив між практичними досягненнями впровадження ГІС в країні та даниною вітчизняних науковців і фахівців технологічним аспектам цієї сфери, зокрема формуванню інформаційних систем обробки просторових даних, аналітичної складової та засобам підтримки прийняття рішень. Тим не менш результати огляду демонструють, що геоінформаційні системи перетворюються на ключовий елемент національної інформаційної інфраструктури, який забезпечує ефективне управління територіями, природними ресурсами, обороною та безпекою. Проведений систематизований огляд може бути корисним для відповідальних осіб, а також безпосередньо науковцям і фахівцям різних галузей, залучених до процесів формування та модернізації інформаційних технологій, систем та ресурсів, зокрема спрямованих на обробку геопросторових даних</description>
    <dc:date>2026-03-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1416">
    <title>Інформаційно-комунікаційні технології у публічному управлінні: від початків до використання в умовах викликів і потреб воєнного стану</title>
    <link>http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1416</link>
    <description>Title: Інформаційно-комунікаційні технології у публічному управлінні: від початків до використання в умовах викликів і потреб воєнного стану
Authors: Казачков, Іван Васильович; Нестеренко, Олександр Васильович; федоров, Володимир; Яцук, Петро
Abstract: Метою дослідження є окреслення шляхів розвитку використання органами публічного управління&#xD;
України інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення взаємодії з суспільством від зародження інформатизації до нової реальності воєнного часу. Проведено систематизований огляд моделей застосування інформаційно-комунікаційних технологій в органах публічного управління на основі публікацій світової наукової спільноти та вітчизняної наукової літератури. Здійснено оцінювання сучасного стану застосування інформаційно-комунікаційних технологій в органах публічного управління в Україні та світі, а також напрямів розвитку в цій сфері. Сформовано оцінку чинників впливу інформаційно-комунікаційних технологій на виконання головних функцій органами публічного управління. Проаналізовано ключові виклики та потреби&#xD;
публічного управління в умовах воєнного стану, що можуть бути забезпечені за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Головні результати свідчать про важливу роль технологічної складової в розвитку публічного управління в умовах електронного урядування та в забезпеченні його ефективності. Саме завдяки використанню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій електронне урядування як загальна модель трансформується в нові форми підтримки як головної діяльності органів публічного управління, так і їх взаємодії з бізнесом і громадянами. Водночас існують розриви між можливостями сучасних технологічних засобів і тим, як вони використовуються для забезпечення електронного урядування. Чимало сучасних технологічних тенденцій у сфері підтримки публічного управління або не використовуються, або увага до них є відносно незначною. Головні причини цього полягають у повільності адаптації державної системи до поточних технологічних зрушень, а також в економічних та інших ресурсних труднощах запровадження й&#xD;
опанування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Проведений систематизований огляд може бути корисним для відповідальних осіб, а також безпосередньо для науковців і фахівців різних галузей, залучених до процесів формування та модернізації інформаційних технологій, систем і ресурсів органів публічного управління</description>
    <dc:date>2026-03-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1415">
    <title>Штучний інтелект, ризики сингулярности та освітні трансформації</title>
    <link>http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1415</link>
    <description>Title: Штучний інтелект, ризики сингулярности та освітні трансформації
Authors: Нестеренко, Олександр Васильович
Abstract: Метою дослідження є визначення методологічних шляхів&#xD;
вирішення актуальних проблем забезпечування підвищення рівня освіти в умовах&#xD;
швидкого розвитку засобів штучного інтелекту та досягнення в цьому розвиткові&#xD;
точки технологічної сингулярности. Основні результати свідчать, що для&#xD;
забезпечення безпеки і запобігання ризикам, пов’язаним з можливим настанням&#xD;
епохи штучного суперінтелекту, вже зараз потрібно запроваджувати заходи з&#xD;
трансформації освітнього середовища та перегляду стандартів освіти з метою&#xD;
підсилення технологічних компетентностей практично для усіх галузей знань і&#xD;
спеціальностей. Це створить умови для підвищення рівня викладання, постійного&#xD;
відслідковування викладачами сучасних індустріальних трендів і забезпечить&#xD;
досягнення можливостей виживання людства у світі штучного інтелекту.</description>
    <dc:date>2925-12-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1414">
    <title>ШІ (НЕ) ПРОТИ ШІ</title>
    <link>http://e.ieu.edu.ua/handle/123456789/1414</link>
    <description>Title: ШІ (НЕ) ПРОТИ ШІ
Authors: Нестеренко, Олександр Васильович; Яцук, Петро Петрович
Abstract: Метою дослідження є визначення інформаційно-технологічних та методологічних шляхів розвитку штучного інтелекту в сучасних умовах цифрової трансформації і на віддалену перспективу. Завданнями дослідження є наступні питання: а) провести систематизований аналіз основних аспектів розвитку ШІ, зокрема за категорією безпеки ШІ; б) визначити основні часові тренди вдосконалення ШІ та забезпечення безпеки ШІ; в) здійснити оцінювання сучасного стану ШІ, напрямів розвію в цій сфері і вирішення проблем забезпечування безпеки ШІ. Зважаючи на специфіку теми дослідження, для проведення розвідок залучено інструментарій у вигляді сучасних засобів ШІ, як-то ChatGPT, Claude, Copilot, Gemini. У якості критеріїв оцінювання обґрунтованості висновків пропонується спиратися на релевантність та пертинентність результатів відповідей засобів ШІ за різними запитами. Чільна тематика запитів присвячена ключовим тенденціям, якими характеризується розвиток штучного інтелекту, як розвиватиметься ШІ у найближчому майбутньому і до 2100 року та які наслідки це матиме для людства. Визначено основні етапи розвитку ШІ у відповідності до наведених прогнозів. Основні результати свідчать, що зазначені засоби ШІ у першу чергу вказують на зростання уваги до етичних та правових аспектів використання ШІ, а також щодо зростаючої інтеграції ШІ в різні галузі людської діяльності. В той же час зазначалось, що важливо зберігати баланс між використанням ШІ для підвищення людських можливостей та забезпеченням того, щоб люди не втрачали своїх інтелектуальних навичок. Особливо звертається увага на можливий момент сингулярности, коли ШІ почне розвиватися з експоненційною швидкістю, що призведе до радикальних змін у суспільстві та технологіях, а наслідки цього процесу важко передбачити однозначно. Подібні систематичні огляди придатні для формування інформаційних мета-ресурсів, які доцільно використовувати відповідальними особами, а також безпосередньо фахівцями різних галузей для підтримки прийняття рішень щодо формування засобів безпеки ШІ.</description>
    <dc:date>2025-12-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

